Проект змін до Закону "Про захист прав споживачів"

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів"

Верховна Рада України постановляє:

1. Підпункт 12 статті 1 викласти у редакції:
   “істотний недолік (дефектна продукція) — недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання продукції відповідно до її цільового призначення і не може бути усунутий або для його усунення необхідні великі затрати праці та часу, або який робить продукцію іншою, ніж це передбачено договором, або проявляється знову після його усунення;”
2. Частину 1 статті 8 викласти у редакції:
   “1. Споживач у разі виявлення недоліків товару або його фальсифікації має право протягом гарантійного строку в порядку та строки, встановлені законодавством, на свій вибір вимагати від продавця або виробника:
1. безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення;
2. заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;
3. відповідного зменшення його купівельної ціни;
4. заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
5. розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав”.
3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України
В. ЮЩЕНКО
м. Київ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Цей проект Закону розроблено з метою узгодження вітчизняного та європейського законодавства щодо забезпечення захисту прав споживачів та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 17.04.2006 р. № 13850/1/1-06.

2. Цілі і завдання прийняття Закону

Ціллю Закону є приведення законодавства України у відповідність до вимог європейського законодавства відносно захисту прав споживачів, забезпечення безпеки продукції в процесі її розповсюдження та розміщення на ринку.

Прийняттям Закону передбачається реалізувати завдання щодо адаптації Закону України “Про захист прав споживачів” до  директив Європейського  Союзу, а саме: Директиви Ради 99/44 ЄС від 25 травня 1999 року про деякі особливості продажу споживчих товарів і пов’язаних з ними гарантій та Директиви Ради 85/374 ЄЕС від 25 липня 1985 року щодо зближення  законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів стосовно відповідальності за неякісну продукцію.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Згідно з висновками Міністерства юстиції України підготовлений у 2005 році Кабінетом Міністрів України проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів” враховував всі джерела acquis communautaire, що регулюють питання захисту прав споживачів, і він відповідав Конституції України.

Після врахування Верховною Радою України пропозицій внесених народним депутатом України щодо визначення поняття “істотний недолік” (пп. 12 ст. 1) та нової редакції частини 1 статті 8, прийнятий 1 грудня 2005 року Закон не відповідає вимогам європейських Директив 99/44/ЄС, 85/374/ЄЕС та Конституції України.

Так, частиною 2 статті 3 Директиви 99/44/ЄС визначено, що продавець несе відповідальність перед споживачем за будь-яку невідповідність товару умовам договору купівлі-продажу, що існує на момент його передачі. У випадку невідповідності товару умовам договору купівлі-продажу, споживач має право вимагати, щоб товар був приведений у відповідний стан шляхом ремонту або заміни товару без доплати відповідно до параграфа 3 цієї Директиви, чи відповідного зменшення ціни або розірвання угоди стосовно зазначеного товару відповідно до параграфів 5 і 6 Директиви.

Редакція частини 1 статті 8 прийнятого 1 грудня 2005 року Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів” звужує зміст та обсяг прав споживачів, які вже були встановлені частиною 1 статті 14 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 р. № 1023-XII щодо заміни товару або розірвання договору в разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків цього товару, чим порушується вимога статті 22 Конституції України про недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.

Крім того, визначення поняття “істотний недолік” не відповідає визначенню поняттю “дефектна продукція”, яке прийнято в законодавстві Євросоюзу. У зв’язку з цим вимоги Директиви 85/374/ЄЕС від 25 липня 1985 року щодо зближення законів, підзаконних та адміністративних актів держав-членів стосовно відповідальності за дефектну продукцію не адаптовані в законодавство України.

З огляду на викладене, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів”, прийнятий Верховною Радою України 1 грудня 2005 року, в частині визначення поняття “істотний недолік” (пп. 12 ст. 1) та редакції частини 1 статті 8 не приведено у відповідність до Європейського законодавства відносно захисту прав споживачів, забезпечення безпеки продукції в процесі її розповсюдження та розміщення на ринку, що ставить під загрозу прийняття України до СОТ та ЄС. Крім того, в частині 1 статті 8 Закон суперечить вимогам статті 22 Конституції України щодо недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового забезпечення

До основних нормативно-правових актів у даній сфері відносяться:

• Конституція України (стаття 42);
• Закон України “Про захист прав споживачів”;
• Кодекс України про адміністративні правопорушення;
• Кримінальний кодекс України;
• Цивільний кодекс України;
• Господарський кодекс України;
• Міжнародні стандарти та інші нормативно-правові акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує виділення коштів з державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття цього Закону дозволить:

• підвищити захищеність споживачів при придбанні неякісних або фальсифікованих товарів;
• удосконалити законодавство у сфері захисту прав споживачів, створити належні умови для насичення споживчого ринку якісними та безпечними товарами та послугами, підвищити ефективність захисту здоров’я та безпеки споживачів, узгодити вітчизняне та європейське законодавство щодо захисту прав споживачів.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України “Про внесення зміни  Закону України “Про захист прав споживачів ”

Чинна редакція Редакція з урахуванням запропонованих змін

Закон України “Про захист прав споживачів”

Стаття 1. Визначення термінів

12) істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

• а) він взагалі не може бути усунутий;
• б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
• в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором;

Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості

1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1. пропорційного зменшення ціни;
2. безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3. відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1. розірвання договору та повернення сплаченої за  товар грошової суми;
2. вимагати заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Закон України “Про захист прав споживачів”

Стаття 1. Визначення термінів

12) істотний недолік (дефектна продукція) – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання продукції відповідно до її цільового призначення і не може бути усунутий або для його усунення необхідні великі затрати праці та часу, або який робить продукцію іншою, ніж це передбачено договором, або проявляється знову після його усунення;

Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості

1. Споживач у разі виявлення недоліків товару або   його фальсифікації має право протягом гарантійного строку в порядку та строки, встановлені  законодавством, на свій вибір вимагати від продавця або виробника:
1. безоплатного усунення недоліків товару або     відшкодування витрат на їх виправлення;
2. заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;
3. відповідного зменшення його купівельної ціни:
4. заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості з відповідним перерахуванням купівельної ціни;
5. розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

<< Назад